Stop bulling Булінг (bullying, від анг. bully) — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб. Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей та ін. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації. Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу: 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження; 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених. Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме: переслідувач (булі); жертва; спостерігач. У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес. Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус: вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють; вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів); вони не виявляють співчуття до своїх жертв; якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших. Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси: вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі; вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу; вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство; вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками; якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників. Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо. Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг. Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля. Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин. Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується. Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи. ОСНОВНІ ВИДИ ШКІЛЬНОГО ЦЬКУВАННЯ (БУЛІНГУ) Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов’язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзаля кування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу. 1. Вербальний (словесний) булінг Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.). Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама». Характерні ознаки: діти, які зазнали проявів вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось висловив на їхню адресу, і спитати, чи це правда. Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись». 2. Фізичний булінг Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином. Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику. Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі. Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з’ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв’язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов’язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв’язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії. 3. Соціальний булінг Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність. Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує. Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше. Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою. 4. Кіберзалякування, кібербулінг Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину. Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей». Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп’ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять. Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв’яжіться з місцевими правоохоронними органами. Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв’яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться. БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ Булінгсупроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах. У ситуаціїбулінгузавжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. Якщобулінгвідбувся, вінможе повторюватися багато разів. ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ Перше, що треба зрозуміти –діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Томуголовна порада для батьків– бути більш уважними до проявівбулінгу. Якщо вашадитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідківбулінгувідносятьрозлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вонаможе почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора. Якщо цькуванню піддають вашу дитину, тообережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвоюбулінгу. Розкажіть дитині, щонемає нічого поганогоу тому,щоб повідомити про агресивну поведінкущодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги. Такожне сліду розмові з дитиноювикористовувати такісексистськікліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію . ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ Перше і найголовніше правило –не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись. Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття. Такожне слід звинувачувати себеу тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертвубулінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих. Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні –йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків. Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ Якщо цькують твого друга чи подругу, тоодразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо. Якщо твійдруг чи подругаподілилися з тобою, що вони потрапили у ситуаціюбулінгу, обов’язково говори з ними про це — вонипотребують твоєї підтримки. У жодному разіне слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги. Якщо ви дорослий, який потерпав відбулінгуколись, тоне проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе. Деякі дітибулять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства. Спробуйте повідомити пробулінглюдей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ Зрозумій,булінг– це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, щобулінгзавдає фізичного та емоційного болюіншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш?Деякі речіможуть здаватися смішними та невинними, проте вониможуть завдати шкоди іншій людині. ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ Ми вже казали, що в ситуаціїбулінгузавжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, щодитині, якабулитьінших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає відбулінгу. Відверто поговорітьз нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте ізосередтесянапошуціфактів, а не на своїх припущеннях. Не применшуйте серйозність ситуаціїтакими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства". Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести. Спокійнопоясніть дитині, що її поведінка може завдати шкодине тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гіршебулінгвпливатиме на всіх учасників. Дайте зрозумітидитині, щоагресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинитьбулінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, якубулять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини. Пам'ятайте, щоагресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

Стратегія розвитку Погорілівського закладу загальної середньої освіти Юрковецької сільської ради Заставнівського району на 2020 – 2025 р.р.

Стратегія розвитку Погорілівського закладу загальної середньої освіти Юрковецької сільської ради Заставнівського району на 2020 – 2025 р.р.

Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови 1 місце - Стадник Андрій - 7 клас 2 місце - Ференець Катерина -10 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з правознавства 3 місце - Ференець Катерина -10 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії 3 місце - Мурган Ангеліна - 10 клас 3 місце - Зарубайко Павло - 11 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з німецької мови 1 місце - Ференець Катерина - 10 клас 2 місце - Хортюк Анастасія - 9 клас 3 місце - Зазеленчук Марія - 8 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії 2 місце - Стадник Андрій - 7 клас 2 місце - Ковальчук Кароліна - 10 клас 3 місце - Зазеленчук Марія - 8 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії 3 місце - Кошман Анастасія - 8 клас 3 місце - Краснюк Денис - 11 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики 2 місце - Стадник Андрій - 7 клас 3 місце - Ференець Катерина - 10 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології 3 місце - Мокаш Діана - 8 клас 3 місце - Хортюк Анастасія - 9 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з зарубіжної літератури 2 місце - Зазеленчук Марія - 8 клас Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання 1 місце - Вакіш Віктор - 8 клас 2 місце - Чорнописький Олександр - 11 клас 3 місце - Скрипник Олександр - 9 клас

НОВИНИ Історико-краєзнавчий тиждень у Погорілівському ЗЗСО На завершення історико-краєзнавчого тижня у Погорілівському ЗЗСО було проведено захід "Моє село - земна моя колиска", під час якого учні та вчителі відзначили 569-річчя першої писемної згадки про село Погорілівка (27 жовтня 1452 року, у молдавських документах). Учні 5 - 11 класів творчо попрацювали над проєктами "Краєвиди мого села" і створили презентації та відеоролики погорілівських пейзажів. Також учасники мали змогу переглянути фільми "Сторінками села Погорілівка", створені вчителем історії Ластюком В.Д. та вчителем інформатики Костенюк А.В. На завершення заходу всіх порадувала своїм мелодійним співом учениця 5 класу Лисюк Христина, виконавши пісню Н.Май "Село моє, село...". ДЕНЬ ТУРИЗМУ В рамках Всесвітнього дня туризму, 27 вересня, у Погорілівському ЗЗСО відбувся туристичний похід на велосипедах околицями с.Погорілівка (кер. Ластюк В.Д. та Ластюк Т.М.) ДЕНЬ МИРУ З метою підвищення якості національно-патріотичного та морального виховання у Погорілівському ЗЗСО був проведений виховний захід до Всесвітнього дня миру Керівник - Крисько І.І. Мова - державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни - Мову, як матір, любіть! З 8 по 12 листопада у Погорілівському ЗЗСО проходив Тиждень української писемності та мови, протягом якого учні писали Диктант національної єдності, покращували свої знання з рідної мови, змагаючись у вікторинах та конкурсах. 6 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах. Саме з таким меседжем учні Погорілівського ЗЗСО виступили у цей день. Адже тільки наша терпимість, що є синонімом слова "толерантність", здатна змінити світ на краще ♥️

«Лист воїну АТО» З 23 листопада по 01 грудня у Погорілівському ЗЗСО до Дня Збройних Сил України пройшла акція «Лист воїну АТО». Кожнен клас нашого закладу підготував креативні листівки та малюнки бійцям АТО. Мета акції – прояв доброти, альтруїзму і вдячності нашим захисникам; формування патріотизму, любові до своєї держави та народу; вшанування бойового подвигу захисників України, популяризацію серед школярів військової справи. Побажали наші учні воїнам АТО - здоров’я, мужності, сміливості, перемоги, Божої опіки та щасливого повернення додому.

Умови доступності закладу для навчання осіб з особливими освітніми потребами В навчальному закладі створені умови доступу до І поверху для навчання осіб з особливими потребами

Які документи потрібні для вступу дитини в 1 клас та що повинні знати батьки ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Які документи потрібні для зарахування дитини в 1 клас? Щоб дитину зарахували до 1 класу, один із батьків до 31 травня має особисто подати заяву про зарахування керівнику закладу, який обслуговує територію проживання дитини. Для цього потрібно мати такі документи: 🔴 паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника (одного з батьків, або осіб, які їх замінюють); 🔴 копію та оригінал свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує її особу; 🔴 оригінал або копію медичної довідки за формою №086-1/о; 🔴 документ, який підтверджує місце проживання дитини або батьків; Цей документ подається, якщо дитина претендує на зарахування в заклад, що обслуговує її територію проживання. Якщо дитина претендує на вільні місця, у такому документі потреби немає. 🔴 за бажанням може додаватися оригінал або копія висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Цей документ необхідний, якщо дитина має особливі освітні потреби і для її навчання потрібно створити інклюзивний клас. Щоб підтвердити місце проживання дитини, батьки можуть використати один із цих документів: паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників; довідка про реєстрацію місця проживання дитини або одного з її батьків чи законних представників; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо); рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання; документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку; довідка про проходження служби у військовій частині; акт обстеження умов проживання; інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників. Усі ці документи мають відповідати певним формам, з якими можна ознайомитися за посиланням . До 31 травня батьки також можуть подати заяви до будь-яких будь-яку інших закладів освіти, не на території обслуговування. Тоді дитина буде претендувати на зарахування на вільні місця. Якщо ця школа і заклад освіти, на території обслуговування якого проживає дитина, розташовані в одному населеному пункті, то батькам також потрібно принести довідку, що малеча не зарахована до школи за місцем проживання. Це потрібно, щоб уникнути "множинного зарахування" дитини до двох закладів одночасно. Довідку видає заклад освіти, на території обслуговування якого проживає ця дитина, впродовж одного робочого дня з дати звернення. Під час подачі документів присутність дитини – не обов'язкова. Як відбувається зарахування до 1 класу? Першочергове зарахування до першого класу триває з 31 травня по 1 червня включно. Найперше заклад освіти зараховує на навчання дітей: які підтвердили місце проживання на території обслуговування школи; які є рідними або усиновленими братами, сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі; які є дітьми працівників цього закладу освіти; які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти, якщо такий підрозділ є. Якщо кількість заяв на зарахування не перевищує кількість місць у школі, то заклад автоматично зараховує всіх охочих. В іншому випадку, до 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території обслуговування закладу. Це відбувається за допомогою процедури жеребкування. Детальніше з правилами проведення жеребкування можна ознайомитися за посиланням . Тел. +380954659907 Email mikolaskigar@gmail.com

Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави! Степів таврійських і карпатських гір З'єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір – Внесіте прапор вільної Держави! Ганьбив наш прапор зловорожий гнів, Його полотна в попелі лежали... Але він знов, як день новий, розцвів, Внесіте прапор вільної Держави! Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з нами Правда і Господь – Внесіте прапор вільної Держави! #Виховання_Буковини